Ой у полі тихий вітер віє,
А там козак пшениченьку сіє.

Ой сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю.

"Помагай біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю!"

"Ой коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяєм не звала.

А сказала б: "Любий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!"