Ой любив та кохав, собі дівчину мав,
Гей, як у саду вишня;
За лихими людьми та за ворогами
Гуляти не вийшла.

"Покидаю тебе, серденятко моє,
Гей, єдиному богу,
А сам я піду, а сам я поїду
В далеку дорогу.

Дожидайся мене, серденятко моє,
Гей, та до тебе в гості,
Як виросте в тебе у твоїй світлоньці
Трава на помості".

Ой росла, та росла трава шовковая,
Гей, та вже похилилась;
Ждала, ждала козака молода дівчина,
Та вже й зажурилась.

Ой загув та загув сивий голубонько,
Та сівши на тичину;
Ох, ох, ох, ох, молод козаченько
Покинув дівчину.