Котилася зірка та й із підвечірка,
Та й упала додолу.

"Та й хто мене, молоду дівчину,
А проведе додому?"

Ой і обізвався та і козаченько,
Та й на воронім коню:

"Ой і гуляй, гуляй, молода дівчино,
Я проведу додому!"

"Та й проводь, проводь, молодий козаче,
Та й проводь, не барися,

Ох, і бо за мною, та за молодою,
А ввесь рід зажурився.

Та не так і рід же, та не так же рід,
Як батько та мати".