Зажурилася, загадалася
Бідненька удівонька,
Що не скошена, не згромаджена
Зелена отавонька.

Наняла вона, наняла вона
Косарів двадцять штири,
Щоби скосили і згромадили
Та й в копиці зложили.

Косарі косять, косарі косять,
А вітер повіває,
Шовкова трава, шовкова трава
На косу налягає.

Сонечко гріє, хоч хмара пливе
То долом, то горою,
Молода вдова якось проживе
Із людьми, з громадою.