Ой гиля, білі гуси,
Ой гиля до води,
А ти мене, мій миленький,
До свекрухи не веди.

Бо в свекрухи хліба трохи,
Я на личку змарнію.
Скажуть люди, правда буде,
Що робити не вмію.

Ой гиля, білі гуси,
Аж до річки Дунаю,
Кого-м хтіла, то дістала,
Тепер стою думаю.