Ой там, на горі,
В Старім Самборі,
У мурованім замку,
Ой сидить, сидить
Молодий козак
За дівчину-коханку.

Ой сидить, сидить
Козак в неволі
Та й на руку схилився,
Думу думає,
Гадку гадає,
Тяженько зажурився.

– Хоч закували
Вороги мене
У ланцюги-кайдани,
Та все ж вирвуся
На вольную волю,
Як слушний час настане.