Ой вийду я на ту гору,
На високу, вищу всіх,
Там собі я заспіваю
Голосніше від усіх.

Як співаю, так співаю,
Сама себе веселю,
Ніхто того не відає,
Що ся з милим розстаю.

Розстається лід з водою,
А з весною білий цвіт,
Мене милий покидає,–
Ой не милий цілий світ.

Я стояла, як він їхав
І знаку не показав,
Він від мене відвернувся,
"Будь здорова",– не сказав.

Ой на кручі на високій
Похилилася сосна...
Туга душу розриває:
Я зосталася сама.