На широкім на плаю, на плаю
Вівчар вівці зганяє.
Гой-я, гой-я-я! Вівчар вівці зганяє.

Вівчар вівці зганяє, зганяє,
До молодців гукає.
Гой-я, гой-я-я! До молодців гукає:

– Ой ви, хлопці-молодці,
Скажіть моїй дівоньці.
Гой-я, гой-я-я! Скажіть моїй дівоньці.

Най си вона замуж йде, замуж йде,
Бо ся мене не діжде.
Гой-я, гой-я-я! Бо ся мене не діжде.

Як то дівча почуло, почуло,
В ліс зелений майнуло.
Гой-я, гой-я-я! В ліс зелений майнуло.

Найшла дівка корінці, корінці,
Та й помила в річеньці.
Гой-я, гой-я-я! Та й помила в річеньці.

Поставила на вогень, на вогень,
Щоб варились цілий день.
Гой-я, гой-я-я! Щоб варились цілий день.

Іще корінь не скипів, не скипів,
А вівчар вже прилетів.
Гой-я, гой-я-я! А вівчар вже прилетів.

– А що тебе принесло, принесло,
Чи кульбака, чи весло?
Гой-я, гой-я-я! Чи кульбака, чи весло?

– Привіз мене сивий кінь, сивий кінь
До дівчини на поклін.
Гой-я, гой-я-я! До дівчини на поклін.

Привіз мене край села, край села,
Де гаївка весела.
Гой-я, гой-я-я! Де гаївка весела.