В Вінніпегу дороженька ковбочками вбита,
А мав же я Великодні дуже сумні свєта.

Коли море не глибоке та й фалі не били,
Були би-м си, рідні браття, на свєта сходили.

– Ти гадаєш, моя жінко, що я тут вже паном,
А то мороз сорок гратів, я вкрився кафтаном.

Ти гадаєш, моя жінко, що я тут паную,
А то мороз сорок гратів, я в гарі ночую.