Ходжу по Канаді та милі рахую,
Де м’я ніч захопить, там переночую.
Ой на горі травка, вітер нев колише,
Десь моя миленька до мене лист пише.
Пише вона, пише дрібними буквами,
Як ’го пригадаю, вмиюся сльозами.
Писав би я листа, паперу не маю,
Поніс би на почту, дороги не знаю.
Хоч дорогу знаю, то мови не вмію,
Ой Боже мій, Боже, де я ся подію?
Буду лист писати дрібними буквами,
Буду посилати буйними вітрами.
Стояв я на мості місяць і годину,
Чекав я на листа від своєй родини.
Ой не одна рибка попід міст перейшла,
Жадної не видів, щоби листа несла.
Лиш одна маленька в бережку лежала,
Тота ж рибка лист у руки дала.
Зачав я читати, зачав я плакати,
Яка ж мені біда в Канаді бувати.