Кед я пришол до Нев-Йорку вночі,
Заплакали мої чорні очі.
І сам я ся хтоди так застарал,
Як я тоту водичку преплавал.

Бо на морю там біда велика,
Бо там не єст ані священика.
Як там умре, такий погріб дают:
Ани його нич не умоляют.

Дадут йому фалаток олова,
А так шмарят матроси до моря.
Дробни рибки м’ясо оберают,
А косточки по воді плавают.