Верба, верба кучерява,
Одкаль ти такий кучер взяла?

Бистра вода корін мила,
Не піду замуж рочок, зо два,

Але піду на п’ятого
За пиячиска проклятого.

Гварят люде, же він не п’є,
Щовечеронька з корчми иде.

Вечероньком, то раноньком,
Пропив коника за гороньком.

Пропив коня вороного,
Иде до стайні по другого.

Мила його наперед нього,
Дає дуката золотого.

А в облачку дверка мала,
В вишневім садку ночувала.

А зозуля: ку-ку, ку-ку,
За што я бідна терплю муку?