Била я весела, але не в тім рочку,
Пішла мі веселіст за гору височку.

За гору височку, за море червене,
Юж моє серденько не буде веселе.

Вийду на долину і там собі стану,
Кому ж я ся, боже, до ручок достану.

Стяли бучка, стяли, стяли зеленого,
Взяли за воячка фраїра мойого.

Єдного мі взяли, другого ся строят,
Ци тоти панове бога ся не боят?