Не піду я до лєса з кониками,
Бо би мене гайдуци полапали,
Лем я піду на лучку,
Возму дівча на ручку,
Буду го колисав помалючки.

Не піду я до лєса без сокири,
Древко рубац не буду без свой милой,
Древко би мя забило,
Што ж би дівча робило,
Хто би го колисав помалючки?

А боже мій, боже мій, як то шумні,
Кед мій фраїр коханий приде ку мні,
Стане собі к’ постели,
Стане собі к’ постели,
Ой аж мі серденько розвеселит.