А хто хоче Гандзю знати,
Прошу мене запитати!
Я скажу правду щиру,
Тілько прошу, дайте віру.

Така ладна яко рожа,
Як тополя така гожа,
А в румянци така сила,
Що всі цьвіти погасила.

Там то брови, там то очи,
Цілуй, цілуй, ще ся хоче;
Там то Гандзя, там то зух,
Там то письо, як пампух.

Як я Гандзі не побачу,
То я тужу, то я плачу;
Як Гандзя на мене гляне,
То вся туга перестане.

Ой най ся богач нехвалить,
Що мене Гандзі позбавить,
Невозьме ю жадна сила,
Бо ми Гандзя бігме мила.