А я люблю Петруся,
Та й сказати боюся:
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко, чорний вус.

Мати ся догадала,
Що-м Петруся кохала;
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко, чорний вус.

Била мене матуся,
Що я люблю Петруся,
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко чорний вус.

Хоть ти мене мати вбий,
Таки Петрусь буде мій;
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко, чорний вус.

Як не виджу Петруся,
То від вітру валюся;
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко, чорний вус.

Як побачу Петруся,
Попід боки беруся;
Ой, біда не Петрусь,
Біле личко, чорний вус.

Наварила, напекла,
А для кого? для Петра!
Нема Петра іно Гриць,
Шкода моїх варениць.