Залишивши дім я вирушив в путь
У пошуках мрій і власного "я"
Я міг взяти меч і віру сліпу
Я взяв образ твій і твоє ім’я
Пройшов стільки верст за тисячі днів
Мене не спинив ні відчай, ні страх
Я різне знайшов у тобі одній
Я бачив одне у різних очах
І вітер, і дощ шмигали в лице
Але все одно я йшов уперед
Бо я чітко знав для чого це все
І я чітко знав, що в цьому є сенс

Я знаю, що це було неспроста
Пройти босоніж сто тисяч доріг
І села малі, й великі міста
Немов килими стелились до ніг
Я бачив таких знайомих людей
Хоча я не знав ні лиць, ні імен
Але точно знав, що десь є одне
Це тепле знання живило мене
І я врешті-решт пройшов довгий шлях
Від себе й до себе без підошов
І те, що я там у інших шукав
У тобі одній для себе знайшов