Новая радість сьвіту ся з’явила:
Пречиста Діва Сина породила!

Во Вифлеємі місті дуже рано,
Витати Пана пастирям казано.

Зьвізда услугу тую відправляла:
Царів персійских к Нему проводжала.

Принесли Єму Ливан, миро, злато,
Взяли заплату небесною за то.

Ірод лукавий з того засмутився,
Що Цар предвічний на сьвіт народився.

Казав жовнірам по всюду шукати,
В пень отрочата дволітні стинати...

Йосиф старець, Марію піймає
І у Єгипет з Христом убігає,

Нехай же Ірод вічно погибає,
Наш Цар рожденний всіх нас потішає.

Ми нині о Нім славно веселімся,
Рождеству Єго низко поклонімся.

Щоби нам зволив щасливий вік дати,
А по смерти з Ним в небі царствувати.