Жив у другім я, у сотнях сорок двох вона
Я біля пустелі, а вона – океана
Так була хороша ластовиннячком своїм
І виходила зі школи о четвертій в дім
Ми ділили ескімо і пили содову
Нам було дванадцять, всесвіт набирав ходу
Перші поцілунки на бульварі Голівуд
Потім я спішив до себе, щоб все гітарі вернуть

Приспів:
Нас із нею звали Нуазетт і Кассіді
Нам були знайомі парки Каліфорнії
Стоптаних доріг і пляжів для здорованів
Це тривало все без перешкод п’ять тисяч днів

Уявляю, що вона в далекій стороні
І що Нуазетт забула свого Кассіді
Згадаю про цей доволі рідкісний типаж
Тільки не раніше, ніж дитинства власного пейзаж

Приспів