Нині ся з’явила весела новина,
В Вифлеємі чиста Панна
Породила Сина.

В яслах положила, в пелени повила,
Сіно красне як лелія
Єму постелила.

Сіно постелила, сіном Єго вкрила,
Не в палатах, но в вертепі
З бидляти повила.

От красноє сіно, як рожеві квіти,
Иже на нім Цар предвічний
Возлежить повитий.

А вол із ослятком Пана познавають,
І падають на коліна,
Паров загрівають.

Пастиріє в поли от тия страни
Со своїми бидляти,
У кошарах спали.

В самой полуночи, ясність осьвітила
Всю кошару наоколо.
Снячих побудила.

Тогда пастиріє з страху повставали,
Верх кошари глядаючи,
Ангели співали:

Вам благовіствуєм радость веселую,
Що найдете в Вифлеємі
Владику-Месію.

В той час пастушки спішно ся зібрали,
Біжать скоро до Вифлеєм
Приносять Му дари.

Симеон ягнятко, Григорий барана,
Матвій вівцю, Іван козу,
Приносять для Пана.

А бідний Михайло немав що дати,
Казали му пастиріє
На піщавку грати.

А Стефан на скрипку, Василь на цимбали,
Павло в трубку, Петро в дутку,
А Панько в фуяру.

Федор і Микола не моглись стримати,
І з утіхи і з охоти, пішли
Танцювати.

Олекса каліка, кривий на обі ноги,
Постоявши на костурі,
Танцює доволі.

Витай нарожденний, в яслах положенний.
Ти бо єси Цар Предвічний
На небі і земли.

І ми Тобі поклін со пастирми даймо,
З чистим серцем і з покоров
Во вік вихваляймо.