Новая радість (2) світу ся з’явила:
Пречиста Діва (2) Сина породила.

У Вефлеємі (2) місті вельми рано
Витати Пана (2) пастирям казано.

Звізда услугу (2) тую відправляла,
Царів персидських (2) к Ньому проводжала.

Принесли Йому (2) ладан, миро, злато,
Взяли заплату (2) небесную за то.

Ірод лукавий (2) з того засмутився,
Що Царь предвічний (2) на світ народився.

Казав воякам (2) повсюди шукати,
В пень отрочата (2) дволітні стинати.

А Йосиф старець (2) Марію піймає
І до Єгипту (2) з Христом утікає.

Нехай же Ірод (2) вічно погибає,
Наш Царь роджений (2) всіх нас потішає.

Ми нині о Нім (2) радо веселімся,
Рождеству Його (2) низько поклонімся,

Щоби нам зволив (2) щасливий вік дати,
А по смерти з Ним (2) в небі царствувати.