Ой у саду садовина й червона калина,
Загадала в саді спати молода дівчина.
Загадала в саді спати межи яблінками,
Щоби вона розмовлєла всю ніч з парубками.
Свикруха сі придивила та й віддула губки:
Не пусть, мати, дочку спати, бо ходєт парубки!
Бодай тобі, стара нене, не пустило мову,
Що ти д мині не пустила дочку на розмову.