Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезав сі комишем, підпирав сі ворком.
Тримав став на печи, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стрілєв птахи маком.
Як сі став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до ліса летіли.
Невеличкий чоловік рубав ціпом дуби,
Вдарив жєбу по хвості, вібила му зуби.
Не жури сі, чоловіче, ти зуби набудеш,
Як-єс рубав ціпом дуби, так рубати будеш.