Ой не знаєш, товаришу, як сі заяць має,
Через нічку траву пасе, у день сі ховає.
Ховає сі в тоти гори, та й в тото термітє,
За ним, за ним два змисливці, а він далій в тіки.
За ним, за ним два змисливці, отченаш говорєт,
Заячинка так тікає, най Господь боронит.