День щораз менший,
А ніч все довша,
Сонечко хилиться спочить,
У вирій гуси вже відлетіли,
Пожовкле листя лиш дрижить.

Усюди спокій і сонна тиша,
Природа вся, здається, спить
І тільки в грудях чогось серденько
То ниє важко, то щемить.

І знову осінь, минуло літо,
Минуло щастя, квіти, сни
І тільки в грудях чогось серденько
То ниє важко, то щемить.