Люди під небом засинають з очами відкритими
Бачачи свої рідні скарби відкритими
І як у тої доброї казки розказано
Добро переможе, а зло буде наказано
Місто спить

Мої думки з тобою завжди лунатимуть
І в твоєму житті з тобою шукатимуть
Твою мету вічно забутої правди
В сплячому місті де давно вже немає тої правди
Місто спить...

Місто спить, я не знаю коли мені жити
Місто спить і в мене вже тіло болить
Мабуть це до мене все було зліплено в тісто
Але я знаю, що буде коли спить місто

Хтось в місті цьому когось кидає
Не посидівши мовчки на валізах тікає
Але не забувши, що діти рідні чекають
І де хороше, де ні, вони ще не знають
Місто спить

І в ніжних тих снах люди бачать навколо
Доволі складне і не зрозуміле коло
У відображенні дзеркала добре все видно
Хоча і довкола здається все дуже-дуже дивно