Тут дитинство, тут майбутнє,
Яких насправді не було і не буде.
Тут не місце для здорового глузду
І не місто із звичайного бруду.

Це мій сон, це мій наркотик.
Він як біль, як ніжний дотик.
Оволоділо мною дивне відчуття.
Воно промінням кличе в царство забуття...

Приспів:
Не буди мене, я дуже хочу спати,
Не хочу думати, а хочу літати.
Моя душа блукає. Їй так солодко тут –
У світі дивних речей.

Я не хочу в світ реальний.
Мені боляче бачити правду.
Там де все так офіційно,
Все так правильно і нормально.

Я сьогодні не прокинусь,
А залишусь там, де воля.
Не буди мене і не хвилюйся,
Не чекай мене і відчепися.

Приспів