Куди нам сміятись? Ми вже відсміялись,
Ми бачили все, ми все відчували.
Ми знизу дивились, що робиться зверху,
Коли нам зверху кинуть монетку?
Це йобане сонце світило навколо,
Але не відчули ми радості в ньому.
Кидались, ломались, молились, сміялись,
Себе не жаліли, на щось сподівались.

Ми сподівались, на щось сподівались,
Але не здержались і знов засміялись.

Стиснувши зуби дивились навколо!
Не бачили там ні чьорта, ні Бога.
За кожне слово чіплялись зубами
І кожне слово з душі виривали.

Ми виривали, слова виривали.
А за що воювали ми і не знали.