Плаче у сквері баян,
Вітер веселий гуляє,
Кличе до танцю киян,
Згадує Бодулая.

Старий ноти не знає,
Все підбирає на слух.
Сніг навкруги літає –
Знову пора білих мух.

Копійку прохожий люд
Бідоласі кидає.
Пальці по клавішах б’ють,
Душу журбою крають.

Серце мре від натуги,
Чи буде кращим життя?
Зтянуті ж бо попруги –
Боже! Дай інше буття.

Старі вальси лунають,
Радість несуть у серця.
Мрії людей не лишають,
А бідам не видно кінця.

Плаче у сквері баян,
Вітер холодний гуляє,
Кличе до танцю киян –
Згадує Бодулая.