Виконавець: Володимир Мангов
Слова: Володимир Мангов |
Мамо! Злетіла ти зіркою
В яскраву, зоряну височінь.
Стала закоханим мрією,
В земну поглядуєш далечінь.
Зрідка приходиш до мене в сни,
Посмішку бачу рідну твою.
Грішного сина, мене прости
За все, що не встиг. Богом молю!
Молю я, щоб в далеких світах
Легшою була твоя доля.
Ти ж бо для мене, дійсно свята,
Ненько рідна і люба моя!