Біля млину цвіт калини
Зіроньками грає.
Задивляється хлопчина:
"Яка врода сяє!

Ой, воли мої рябенькі,
Не верніть додому.
Летять кучері біленькі
У вікнах стодоли.

Я не в силах позабути
Квітучу калину,
Вже не зможу без них жити –
Закохавсь в дівчину!

Що водою вас поїла –
Вдячні господиньці?
Ще й траву для вас носила,
У синій ряднинці.

Муку всю на віз поклали?
Гей, воли, додому!
Поспішаймо за сватами,
Щоб не втратить долю.

Біля млину і калини
Дівчина співає.
Повернувсь до них хлопчина –
Згоду батьків має!