Люблю тебе, мій Київ рідний,
Дніпра широку синь і даль,
І велич куполів священних,
Що дарять радість і печаль.
Радість тих злетів українських,
Що Русь звеличили для нас;
Печаль падінь і втрат синівних
За щастя Волю мати у наш час!

Приспів:
Слався в віках, древня столиця –
Місто каштанів, місто дібров.
Де я не буду, мені будеш сниться.
Не згасне ніколи до тебе любов!

Люблю тебе, мій Київ рідний.
Лети, мов чайка, в майбуття.
Хай українському народу
Квітує вільнеє життя!
Єднає нас нехай калина
На працю, добрії діла.
Нехай стрічає мати сина,
Не воїна, а Орія!

Приспів