Транслітерація
Мену
Custom Search
Вітер віє, шелевіє, та й видрулив шибку (Коломийки)
Тиче вода с-під города, та й сє комельгує (Коломийки)
Тече вода с-під города, та й сі кольорує (Коломийки)
Стоєт верба над водою, полоче коріні (Коломийки)
Тече вода край города та й каламутит сі (Коломийки)
Не пий, коню, води з рова, бо то каламутна (Коломийки)
Тече вода с-під города на білий півмисок (Коломийки)
Ой то мене с сьвіта жине, ой то мине губит (Коломийки)
Тото мене с сьвіта жене, тото мене губит (Коломийки)
Кажут люди, що я бідна, буду я сє мати (Коломийки)
А на мені кучерики, як на бараночку (Коломийки)
Ти гадаєш, єден дурню, що я тебе любю (Коломийки)
Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила (Коломийки)
Ти гадаєш, дурний дурню, що я тя любила (Коломийки)
Ти си мислиш, оден дурню, що тебе кохаю (Коломийки)
А ти мислиш, єден дурню, щоби-м тя кохала (Коломийки)
Ой ти мислиш, дурню, дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
Ти гадаєш, дурний дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
А ти кажеш, єден дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
Шкода трави зеленої, що ї бузьок косит (Коломийки)
Шкода трави і отави, що той косар косит (Коломийки)
Ой я ішов долі селом, та й сі заталапав (Коломийки)
Та на леду огень кладу, на спід паде угля (Коломийки)
Ступай, коню, копитами, най болото трисне (Коломийки)
Розалію ситом сію, розалія сходит (Коломийки)
Воліла б я, стара мати, корец гречки нести (Коломийки)
За нашими воротами виросла куманка (Коломийки)
Ой, леґіню, леґінику, спекла-м тобі стулень (Коломийки)
Я казала прийти садом, він прийшов городом (Коломийки)
Чому-с тогди не приходив, як я ти казала (Коломийки)
А що ж тобі, дурний дурню, за кривда від мене (Коломийки)
Давай, дурню, подарунки, а я буду брати (Коломийки)
Ой, дівчино, дівчинонько, то-с ми до вподоби [1] (Коломийки)
Тиче вода с-під города, тиче балванами (Коломийки)
А ти гадав, їден дурню, шо ти стою в ласку (Коломийки)
Здає ми ся, не дивит ся той дурень на мене (Коломийки)
Дуб на дуба похилив ся, явір на калину (Коломийки)
Ой повіяв буйний вітер, та зломав калину (Коломийки)
А ти кажеш, єден дурню, що за тобов гину (Коломийки)
Літа мої молодії, літа мої буйні (Коломийки)
Ой жєла я пшениченьку стоячу, стоячу (Коломийки)
Як мі маєш любитоньки, люби мі, люби мі (Коломийки)
Закувала зазуленька в городі на хмели (Коломийки)
Ой ще ж бо я не здибала такого дурного (Коломийки)
А ти мене, дурний дурню, зрадити гадаєш (Коломийки)
Ой коби но до осени, віддам сі, віддам сі (Коломийки)
Коби ділай до осени, відам сі, відам сі (Коломийки)
Ой з-під гори високої дика курка дерла (Коломийки)
Ой на ставу, на ставоньку, качка піра дерла (Коломийки)
Вже всюди сі похмарило поза паньскі гумна (Коломийки)
Тиче вода с-під города, та й сє комельгує (Коломийки)
Тече вода с-під города, та й сі кольорує (Коломийки)
Стоєт верба над водою, полоче коріні (Коломийки)
Тече вода край города та й каламутит сі (Коломийки)
Не пий, коню, води з рова, бо то каламутна (Коломийки)
Тече вода с-під города на білий півмисок (Коломийки)
Ой то мене с сьвіта жине, ой то мине губит (Коломийки)
Тото мене с сьвіта жене, тото мене губит (Коломийки)
Кажут люди, що я бідна, буду я сє мати (Коломийки)
А на мені кучерики, як на бараночку (Коломийки)
Ти гадаєш, єден дурню, що я тебе любю (Коломийки)
Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила (Коломийки)
Ти гадаєш, дурний дурню, що я тя любила (Коломийки)
Ти си мислиш, оден дурню, що тебе кохаю (Коломийки)
А ти мислиш, єден дурню, щоби-м тя кохала (Коломийки)
Ой ти мислиш, дурню, дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
Ти гадаєш, дурний дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
А ти кажеш, єден дурню, що я в тебе стою (Коломийки)
Шкода трави зеленої, що ї бузьок косит (Коломийки)
Шкода трави і отави, що той косар косит (Коломийки)
Ой я ішов долі селом, та й сі заталапав (Коломийки)
Та на леду огень кладу, на спід паде угля (Коломийки)
Ступай, коню, копитами, най болото трисне (Коломийки)
Розалію ситом сію, розалія сходит (Коломийки)
Воліла б я, стара мати, корец гречки нести (Коломийки)
За нашими воротами виросла куманка (Коломийки)
Ой, леґіню, леґінику, спекла-м тобі стулень (Коломийки)
Я казала прийти садом, він прийшов городом (Коломийки)
Чому-с тогди не приходив, як я ти казала (Коломийки)
А що ж тобі, дурний дурню, за кривда від мене (Коломийки)
Давай, дурню, подарунки, а я буду брати (Коломийки)
Ой, дівчино, дівчинонько, то-с ми до вподоби [1] (Коломийки)
Тиче вода с-під города, тиче балванами (Коломийки)
А ти гадав, їден дурню, шо ти стою в ласку (Коломийки)
Здає ми ся, не дивит ся той дурень на мене (Коломийки)
Дуб на дуба похилив ся, явір на калину (Коломийки)
Ой повіяв буйний вітер, та зломав калину (Коломийки)
А ти кажеш, єден дурню, що за тобов гину (Коломийки)
Літа мої молодії, літа мої буйні (Коломийки)
Ой жєла я пшениченьку стоячу, стоячу (Коломийки)
Як мі маєш любитоньки, люби мі, люби мі (Коломийки)
Закувала зазуленька в городі на хмели (Коломийки)
Ой ще ж бо я не здибала такого дурного (Коломийки)
А ти мене, дурний дурню, зрадити гадаєш (Коломийки)
Ой коби но до осени, віддам сі, віддам сі (Коломийки)
Коби ділай до осени, відам сі, відам сі (Коломийки)
Ой з-під гори високої дика курка дерла (Коломийки)
Ой на ставу, на ставоньку, качка піра дерла (Коломийки)
Вже всюди сі похмарило поза паньскі гумна (Коломийки)