Не ховай свої очі від нього,
Він тебе прочитає по них.
Твої очі, як небо блакитні,
Як волошки в житах золотих.
І не було ні дня, щоб не думав
Він про усмішку твою ясну,
І про очі сумні і веселі,
І про постать твою чарівну.

Приспів:
Він вірив, він мріяв
Про зорі і про небо лиш з тобою разом.
А вітер осінній
Розвіяв і знищив вашу ніжну любов.

А тепер він сумує і плаче,
І чекає, що, може, прийдеш,
І що знову ви будете разом,
І що ваше кохання живе.
Ти потрібна йому, як повітря,
Як ранкова волога роса.
Де ти є? Чом тебе він не бачить?
Та невже тебе поруч нема?

Приспів (2)