Ти чуєш ніжний подих ранку,
Розвієш місячний туман,
Осушиш краплини роси, що багаті снами,
Лиш щастя – це тільки там, де ти.

Приспів:
А ніч чомусь міняє день, помаліш, ніж нам двом треба,
І я в душі своїй завжди лину все до тебе.
Ти не сумуй, час плине рікою,
Двері не відчиняй, дивись, смуткові пустому.
Смуткові пустому... (4)

А за вікном малює дощ твоє обличчя,
Сльозами мов кличе.
Лиш підійду, руками від дощу прикрию,
Ти зникнеш у мрію...

Приспів (2)

А ніч чомусь міняє день, помаліш, ніж нам двом треба,
І я в душі своїй завжди лину все до тебе. (2 рядки – 4)

А ніч чомусь міняє день...