О, не забудь, молю тебе,
Про хвилю цю, блаженний час.
Як перший раз талан-судьба
З’єднала нас, з’єднала нас.
О, не забудь, молю тебе!

О, не забудь про день утіх,
Що я надії днем назвав,
Бо жар мені очей твоїх
За світ весь став, за світ весь став.
О, не забудь, молю тебе!

О, не забудь тих серця слів,
Що я у жертву ніс тобі,
Що я їх, наче квіти, сплів
В чудовім сні, в чудовім сні.
О, не забудь, молю тебе!

О, не забудь тих ясних зір,
Що були свідками тих мрій,
Як нам відкривсь небес простір,
І рай надій, і рай надій.
О, не забудь, молю тебе!