Ідучи по високих могилах
Він звертає до виходу знов.
Та угору, наче по вилах
Відлітає далеко, мов сон...

Він по світу блукає, шукає
Загублену свою любов
За всі вчинки себе лиш картає
На руках вже видніється кров...

Коли сонце засвітить на небі
Чорний лицар шукає покров,
І на озері білий лебідь
Зітре крилами чорну кров.

Білий лебідь на чорну дівицю
Перетвориться мов у кіно...
Чорний лицар забере дівицю,
Переможно надпивши вино...

Чорний Лицар блукає в небі
хоче взяти твоє життя.
Білий лебедю схаменися,
Бо немає назад вороття.