Я калиноньку ломлю –
Аж до землі гілля гнеться.
Козак дівчину к серцю пригортає,
А дівчина к бісу дметься.
Ой хоць дмися, хоць не дмися,
Таки ж бо ти моя будеш.
Хоць тебе мати не схоче віддати,
Наповажу я тебе взяти.
Я вчинила добру волю,
Пішла замуж молодою.
Біле личко ще й чорні брови
Я віддала лихій долі.
Ой коли б я була знала
Таку свою лиху долю,
Була б гуляла, кісоньку чесала
Дівчиною молодою.
Ой коли б я була знала
Та таке своє лихо,
То була б сиділа, кісоньку гляділа
Та й у батенька тихо.