Ой калино-малино,
Ти, червоне деревце!
Чом до мене не говориш
Ти ж, мій миленький, серце?
Тим до мене не говориш,
Бо ти гіншую маєш.
Кажуть мені добрі люди,
Що в неї буваєш.
– Ой я в неї не буваю,
Тільки думка заносить.
Ой коли б ти, серце, знала,
Як хорошенько просить.
Ой хоч просить, хоч не просить,
То не дайся просити.
Ой думаєш, вражий сину,
Що яблучка вкусити.
Ой ти яблучка вкусиш –
Як гірке, то покинеш,
Кого ж любиш та покинеш,
То сам марне загинеш.
Ой вийду я за ворота,
Та нікого не бачу...
Прошу тебе, не кпи з мене
Ой ти, дурню-багачу!