Понад гори і моря,
Всіх зіроньок краще
Сходить знов твоя зоря,
Батьку Мономаше.

Після чорної зорі,
Що гірш від полину,
Твоя зірка угорі –
Сонце України.

Над Почаївськую гору
Зірка пломеніє,
В тій зорі Святая Русь,
Її матір – Київ.

Вставай, княжая земля
Під клейноди князів.
Сходить знов твоя зоря,
Батьку Мономаше.