Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!"
"Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.
Нашо ж ти мене кидаєш, тільки подумай?"

Приспів:
Лучше було, лучше було не ходить,
Лучше було, лучше було не любить,
Лучше було, лучше було та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

"Білих ручок не ламай, ясних очей не стирай,
Із походу зі славою мене ожидай."
"Не хочу я нічого, окрім тебе одного
Нафіг ти мене кидаєш, тільки подумай!"

Приспів

Ми козацького духу, ми козацького роду,
І завзяття, і сила, і мужність в нас є.
Над широким Дніпром, над дніпровими водами –
Молоде і усміхнене сонце встає.