Ой заросли вже дороги та травами,
Де ходили наші полки з хоругвами,
І розцвілась, розстелилася отава,
Де росла, де процвітала наша слава.

Вже лиш шуми вітровії бушували,
Де ревіли гаківниці з гарматами.
А шляхами, де йшли стрільці молоденькі,
Там панують, марширують воріженьки.

Задзвонили сумно дзвони, заридали,
Знов ми нашу Україну поховали,
Поховали в лютім бою, в темних борах,
Там у тюрмах, в чужинських таборах.

Прилетіли ластівочки ген зі сходу
Та й принесли дивну вістку для народу.
Щебетали, що скінчиться та Руїна,
Встане наша славна, вільна Україна.