Бачив місяць, як учора
Могилу копали
І в могилу ту глибоку
Тараса спускали.

Прощай, рідний наш Тарасе,
Прощай, рідний брате,
Справді, легше в своїй землі
І кісткам лежати.

Зачинилось на Вкраїні
Покутнє віконце,
Заховалось під землею
Українське сонце.

Спи, Тарасе, батьку рідний,
Поки час не збуде,
Твою пісню Україна
Повік не забуде.