Ой на морі та й на тихій воді
Там плавали два білих лебеді.
Вони в щасті та в розкоші купались,
Бо вірненько між собою кохались.
Де не взявся чорний хлопець на біду
Та й застрелив лебідочку молоду.
Розлилася кров червона по морях,
Розсипалось біле пір’я по лугах.
Полинув наш лебідь білий у хмари,
Вже не знайде собі друга до пари.
Полинув наш лебідь білий за ріки,
Потеряв він своє щастя навіки.