Хай скільки левів тих у нас –
Одні від одних кращі –
Та в "Синій пляшці" – левів ас:
Із виногроном в пащі.
Тут не шумує піна днів:
Не стіни тут – цямрини,
Тут ніч густішає на дні
П’янким ультрамарином.

Приспів:
О боже вина, о Діонісе...

Понад колодязь – із зірок
Висвітлює корона,
То звірів цар – ані на крок:
Смакує виногроно.
А втім, один тут присягавсь,
Сягнувши дна у пляшці,
Що містом Лева – лев хитавсь
Із виногроном в пащі.

Приспів