Там за лісом, лісом темнесеньким,
Зеленілася трава.

Наша сотня в похід вирушала,
Лісом неслася луна.

Попереду сотенний мандрує,
Мов той орел степовий.

А на ньому синьо-жовтий прапор,
Той повстанчий, бойовий.

– Ой ви, хлопці, стрільці січовії,
А де ж ваша мама?

– Наша мама – синьо-жовта фана,
Ой то наша мама.

– Ой ви, хлопці, стрільці січовії,
Де ж ваші дівчата?

– Наші дівчата – пісні непочаті,
То наші дівчата.

– Ой ви, хлопці, стрільці січовії,
А де ж ваші брати?

– Наші брати – кулі та гармати,
Оце наші брати.

Там дівчина виходила з хати,
Сльози капали на грудь:

– Бувай, милий, живий та здоровий,
Повертайся, не забудь.