Ти говориш давно вже набридлі слова.
Я й без тебе їх знаю, це вже не новина,
Я ж признався тобі про своє каяття,
А ти не питаєш, у чому вина.

Ти ж далі говориш. Краще бути глухим,
Ніж чути все знову, і так без кінця.
Невже ти не бачиш, що тобі став чужим,
І для нас це обох вже закінчена гра.