1
Прийшла біда й крилом накрила нас,
Тепер шукати марно винуватих.
Здається, назавжди спинився час –
Печальний час на наших циферблатах.

В твоїх очах – блакитний лід зими,
І розтопить його мені не сила.
Скажи: невже у чомусь винні ми?
Що доля нам обом наворожила.

Приспів:
Зачароване коло однакових днів,
Зачароване коло самотніх ночей.
Зачароване коло однакових снів,
Зачароване коло байдужих очей.

2
Мій телефон мовчить, немов німий,
Але в мені живе одна надія,
Що знову я почую голос твій,
І заніміле серце відігрію.

І стане день мій кольоровим знов,
І буде в ньому музика довкола.
І я побачу, як твоя любов
Зруйнує назавжди закляте коло.

Приспів