Помилковими, нерозумними,
Одинокими, трохи сумними
Здаються наші думки.
І незрячо нас швидкий потяг мчить
Хоче нас добить,
Розкидати вмить одним розмахом руки.

Я вже мертвий, все, вітер піднесе й понесе у різні боки
Всі ви будете там де я вже є, всі ви любите тільки самі себе.

Я незрячим був і самотнім був,
Я зустрів серця небайдужії,
Я молитви чув, що наводять сум,
Їх співали матері недужії.