Лебедина печаль. Осінь, осінь мина.
Йдуть холодні дощі. Туга в серці моїм.
А в очах у твоїх ще квітує весна
...Як же трапилось так, що ми поруч стоїм?

Приспів:
Перехрестя доріг – ми зустрілись на мить,
Тож чому за тобою так серце щемить?
Як побачив тебе – ніби юність згадав
І дівчину, яку я так палко кохав.
Перед тим, як здолать перехрестя доріг,
Я вклонюся тобі аж до ніг.

Відлітають птахи... Дощ вмива Оболонь
Моє літо втекло. Я сумую за ним.
У волосі твоїм ще палає вогонь,
А мій чуб оповив білий дим, білий дим.

Приспів

Може руку мені на прощання даси...
Гляну в очі твої – синь поліських озер.
Не побачу ніде я такої краси...
Крок ступлю, і навік розійдемось тепер.

Приспів